Найважче - почати!

Ви часто буваєте перед вибором?

Надієтесь на успіх? Вірите в магічну силу підкови? Кави? Візуалізації мрій? Чи просто вірите в Бога?

Ох.. скільки запитань!
І не так багато відповідей...
А було б цікаво їх почути!

В моєму житті є кілька відправних точок:
Діти, як стимул до покращення їхнього життя!
Чоловік, як моя надпотужна підтримка і той, з ким багато пережито...надіюсь, далі буде тільки світло!
Робота, швидше як одна з гілок реалізації!
І віра в Того, Хто мене створив - осново всього перерахованого вище!

А що керує вами?
Любов? Заздрість? Сором? Невпевненість?

Цікаво, як далеко можна зайти в роздумах..? До поділу кісток і м"язів? А варто?

Можливо... Іноді... але не щодня! Бо так і заколупати себе можна! А треба жити! Тільки реаліями, а не картинками в ВК, ФБ і тому подібних соц.мережах... Там
показують далеко не все! І тільки дуже сильні можуть написати правду!

Ми звикли жити в світі ілюзій, так легше) І вірити в те, що все завтра зміниться... І яке велике наше розчарування, коли чашка від вчорашньої кави таки чекає вас на столі, а не красується в серванті.. Коли ваша мрія, поки що в режимі очікування, коли ваші сподівання - не справдились..

Знаєте, що допомагає мені?
Не бути ідеальною! Це нереально! Я терпіти не можу масок! Хоча не підтримую наївну відвертість - це тільки шкодить.. Всьому є міра...

І для мене найважче - почати! Так, я, іноді, боюсь... (значить живу), буваю зла на себе за це.. Та все ж, коли дивлюсь на маленьких продовжень нас і водночас настільки різних... - все внормовується! Сили повертаються і в результаті  - новий проект, новий етап, новий стимул і нові мрії..

Тому, не бійтесь починати! Як би важко не було!

Я люблю.. ( не про романтику)

Ви часто перераховуєте в пам"яті приємні моменти, те, що любите і чого остерігаєтесь?
Мене іноді на таке пре... (даруйте за сленг).

Я люблю каву з молоком ( з часу знайомства з моїм чоловіком!)...
... літні вечори, багато квітів і тих хто поряд...

Щирих людей.. багато тепла, свою роботу... і наших дітей!

А все інше немає значення.. якщо життя не втратило сенс!

Я ідеалістка... вірю в краще і більше того, вірю, що таки так воно буде.
І ця віра допомагає непомітно розминутись з бідою.

Не треба думати, що все так ідеально... До певних моментів ми просто звикаємо. І вони нас супроводжують повсюдно. І нічого не буває просто так!

Тому я щиро ціную всіх хто був, є і буде.... 

Адже завдяки нашому спілкуванню, я залишаюсь такою тією, що вірить в дива!

Мам, отведи меня в детство...

Мам, отведи меня в детство,

Там, где мы за руки вновь…

Где за стеной, по соседству,

Вера жила и любовь…

Где кучерявое небо

В локонах из облаков…

Мир там обманчивым не был…

Не было зла и врагов…

Мама, я там позабыла

Милые сердцу мечты…

Я справедливость любила,

Небо, людей, и цветы…

Мама, мне так не хватает

В час неизбежной тоски

Сердца, что всё понимает,

И теплоты от руки…

В детстве всё быстро решалось…

Мама бежала на плач…

Я через миг улыбалась…

Время промчалось, как вскачь…

Стало теперь по-другому…

Слёзы скрываю, молчу…

Где та тропиночка к дому?

Мама, я в детство хочу…

Верить в людей, улыбаться,

Страшных предательств не ждать.

С близкими не расставаться

И не бояться летать…

Мама, стираются грани…

Счастливы только на вид…

Мы остаёмся в капкане

Сложенных в душу обид…

Но от обид не согреться.

Стало ещё холодней…

Мам, отведи меня в детство,

В мир добродушных людей…

/Ирина Самарина-Лабиринт/

Так добре з тобою...

Так добре з тобою...
на двох одна кава...
... на двох одне серце
і ціле життя...

Я можу з тобою...
... без тебе нічого...
не хочу! не вмію!
...уяви нема!

Візьми мою руку...
з тобою так добре!
Тримай її довго
.... і не відпускай...

Так добре з тобою!

25,02,2016

Я сьогодні читала....

Часто буває спішимось, все треба, всім треба..... і от сьогодні серед усіх справ і планів почесне місце посіло читання! 

Я просто багато читала! Читала статті в Facebook, у ВК, до списку читалок потрапили навіть Галицький кореспондент ( тільки не хваліть себе)... і от дочиталась! 

Вкотре підтвердилось те, що читати я дуже люблю.... це мабуть ще одне хобі.. і то добре, бо коли вже руки не послужать скрапити, то може хоч очі будуть читати)))))))))))))) Якийсь у мене чорний гумор сьогодні...

І він якийсь змішаний з гіркотою.... 

Я не прихильниця політики... якось після майдану і поготів... 

Але от читаю сьогодні про засідання депутатів, аналізую наші закони і "законята", дивлюсь на плачевні фото наших лікарень.... І от думаю: як жити далі? .... поки що відповіді на це питання, з огляду політичних новин, я не знайшла... Значить не все втрачено:))) 

Мабуть найцікавішою була підбірка книг про правильне написання текстів, і одна таки мене зачепила - тож треба її роздобути... Бо вчитись правильно писати ніколи не пізно! Тож наступна ціль - знайти хорошу книгу і поділитись з вами цікавими думками))) Значить живемо! 

І от в сьогоднішніх пошуках чогось нового і свіжого ( це я про ідеї, які час від часу кудись відчалюють, а потім захлинають) натрапила на прекрасні роботи скрапмайстринь, і вкотре впевнилась, що я на правильному шляху. Значить творимо! 

А потужним мотиватором для мене є фраза Уолта Діснея : 

 

тому допиваємо холодну каву, дочитуємо цікаву книжку, доробляємо почату роботу і мріємо, та реалізовуємо мрії разом з Meri-art!