Ви часто буваєте перед вибором?
Надієтесь на успіх? Вірите в магічну силу підкови? Кави? Візуалізації мрій? Чи просто вірите в Бога?
Ох.. скільки запитань!
І не так багато відповідей...
А було б цікаво їх почути!
В моєму житті є кілька відправних точок:
Діти, як стимул до покращення їхнього життя!
Чоловік, як моя надпотужна підтримка і той, з ким багато пережито...надіюсь, далі буде тільки світло!
Робота, швидше як одна з гілок реалізації!
І віра в Того, Хто мене створив - осново всього перерахованого вище!
А що керує вами?
Любов? Заздрість? Сором? Невпевненість?
Цікаво, як далеко можна зайти в роздумах..? До поділу кісток і м"язів? А варто?
Можливо... Іноді... але не щодня! Бо так і заколупати себе можна! А треба жити! Тільки реаліями, а не картинками в ВК, ФБ і тому подібних соц.мережах... Там
показують далеко не все! І тільки дуже сильні можуть написати правду!
Ми звикли жити в світі ілюзій, так легше) І вірити в те, що все завтра зміниться... І яке велике наше розчарування, коли чашка від вчорашньої кави таки чекає вас на столі, а не красується в серванті.. Коли ваша мрія, поки що в режимі очікування, коли ваші сподівання - не справдились..
Знаєте, що допомагає мені?
Не бути ідеальною! Це нереально! Я терпіти не можу масок! Хоча не підтримую наївну відвертість - це тільки шкодить.. Всьому є міра...
І для мене найважче - почати! Так, я, іноді, боюсь... (значить живу), буваю зла на себе за це.. Та все ж, коли дивлюсь на маленьких продовжень нас і водночас настільки різних... - все внормовується! Сили повертаються і в результаті - новий проект, новий етап, новий стимул і нові мрії..
Тому, не бійтесь починати! Як би важко не було!
Надієтесь на успіх? Вірите в магічну силу підкови? Кави? Візуалізації мрій? Чи просто вірите в Бога?
Ох.. скільки запитань!
І не так багато відповідей...
А було б цікаво їх почути!
В моєму житті є кілька відправних точок:
Діти, як стимул до покращення їхнього життя!
Чоловік, як моя надпотужна підтримка і той, з ким багато пережито...надіюсь, далі буде тільки світло!
Робота, швидше як одна з гілок реалізації!
І віра в Того, Хто мене створив - осново всього перерахованого вище!
А що керує вами?
Любов? Заздрість? Сором? Невпевненість?
Цікаво, як далеко можна зайти в роздумах..? До поділу кісток і м"язів? А варто?
Можливо... Іноді... але не щодня! Бо так і заколупати себе можна! А треба жити! Тільки реаліями, а не картинками в ВК, ФБ і тому подібних соц.мережах... Там
показують далеко не все! І тільки дуже сильні можуть написати правду!
Ми звикли жити в світі ілюзій, так легше) І вірити в те, що все завтра зміниться... І яке велике наше розчарування, коли чашка від вчорашньої кави таки чекає вас на столі, а не красується в серванті.. Коли ваша мрія, поки що в режимі очікування, коли ваші сподівання - не справдились..
Знаєте, що допомагає мені?
Не бути ідеальною! Це нереально! Я терпіти не можу масок! Хоча не підтримую наївну відвертість - це тільки шкодить.. Всьому є міра...
І для мене найважче - почати! Так, я, іноді, боюсь... (значить живу), буваю зла на себе за це.. Та все ж, коли дивлюсь на маленьких продовжень нас і водночас настільки різних... - все внормовується! Сили повертаються і в результаті - новий проект, новий етап, новий стимул і нові мрії..
Тому, не бійтесь починати! Як би важко не було!
