15 листопада 2015 р.

Про щастя похмурою осінню...

Я найбільше люблю осінь...
люблю шелест опалого листя...сонячні промені...якусь невимовно теплу ностальгію...
Може ностальгію за тим, що не встигла зробити... А може треба було спочатку зробити лад у своїй голові та списку справ... :))
І як би мені не хотілось відчути той шелест опалого листя.... цієї осені я його пропустила!
Бо сьогодні осінь вітала мене похмуро... І я навіть допустила думку про те, що теплої осені більше не буде!

І все було б надто похмуро, якби не ті, без кого життя було б неможливим!
Я дякую Богу за коханого ( в якого закохуюсь щодня по-новому),
за трьох дітей, які з нами і одне дитятко, яке на небі (вірю, що прийде момент і ми зустрінемось, але поки що я потрібна тут), за рідних, близьких і вірних друзів!

Саме ці люди додають барв похмурій осені!
А завтра синоптики обіцяють дощ... Тож наповніть теплом свої серця і подаруйте незабутній час близьким! Воно того варте!

З любов"ю похмурої осені, Меri-art!

Немає коментарів:

Дописати коментар